PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Сергій Дружко: "У нас немає ані вигадок, ані чуток" | Телеканал СТБ
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Сергій Дружко: "У нас немає ані вигадок, ані чуток"

Телеканал СТБ

Сергію, доведи, що програма "Нез'ясовно, але факт" – найкраща за всі аналоги!

– Одразу починаєш із провокацій (сміється). Гаразд, спробую.
По-перше, програма орієнтована на людей небайдужих, і ми намагаємося робити все можливе, щоб не було банальностей. По-друге, ми наводимо факти, реальні події, реальних людей. У нас немає ані вигадок, ані чуток. Ми порушуємо справді цікаві питання, а оскільки багато явищ давно вивчені, то ми, розповідаючи про вивчене, наводимо найправдивіші відомості й дивимося на звичне з іншого боку.

А як ти став ведучим такої незвичайної програми?

– Я не випадково вирішив зайнятися проектом "Нез'ясовно, але факт". До певного моменту досить скептично ставився до всіляких розповідей про НЛО, примар і повернення з того світу. Доти, доки сам не пережив клінічну смерть. Я вірю в те, що паранормальні явища мають під собою ґрунтове пояснення. Вірю, що є позаземний розум. Якщо є ми, то чому не може бути інших? Як і будь-яка нормальна людина, що в дитинстві дивилася на зірки, запитував себе "навіщо я на цьому світі" і читав філософську східну літературу. Я цікавлюся загадковими явищами.

Розкажи про якесь дивне місце, куди тобі довелося потрапити?

– Нещодавно ми знімали сюжет для одного з випусків нашої програми. Приїхали в село чаклунів. Не називатиму його точних географічних координат, щоб не лякати читачів. Скажу тільки, що це місце в Росії.

Це село споконвічно складалося з досить великої кількості поселень. Зараз там залишилося тільки 16 будинків – решта розвалилися, згоріли або просто сталі геть неприйнятними для життя. Житлових із цих уцілілих 16 будинків – лише три.

Однак найпоказовіше не це – у селі немає жодної церкви, жодної каплиці. Їх увесь час намагаються побудувати. І щоразу трапляється щось недобре – церкви згорають або просто розсипаються. Зазвичай не стоять довше за тиждень.

Я розмовляв із місцевими жителями. Вони стверджують, що їхнім селом іноді бродить вовк на двох ногах. А ще в цьому селі повно божевільних. Саме буйних – маніяків, канібалів…

Найнебезпечніші ситуації, в які ти потрапляв. Як вдавалося з них виплутатися?

– Отак одразу пригадується історія про те, як ми їздили в Ізраїль.
Ізраїльські вчені запросили мене на знімання печери, в якій імовірно є останки динозаврів віком 5 мільйонів років. Печера Рамле – на приватній території, й ізраїльська поліція спочатку, не впізнавши в нашій знімальній групі журналістів-дослідників, вирішила, що ми маємо намір щось підірвати. Нас заарештували. Зараз, звісно, смішно про це згадувати. А тоді було не до жартів – аж ніяк не хотілося опинитися в ізраїльській в'язниці.
Ми почали пояснювати поліцейським, що ми – російські телевізійники, що нас запросили сюди вчені. Вони стали розглядати нашу знімальну апаратуру, і зрештою відпустили. Щоправда, касети віддали не відразу. Ми неабияк непокоїлися – адже все вже було знято. І сама печера, і коментарі ізраїльських науковців.

За матеріалами www.tnt-tv.ru