Ірина Аллегрова: «Найкраща дієта – закрити рот»

Телеканал СТБ

Ірина Аллегрова, одна із найяскравіших представниць сучасної сцени, проміняла світські раути та бомонди на тишу й домашній комфорт. Цікавість до її персони з роками лише підігрівається різними чутками й домислами. Чим Ірина Олександрівна живе сьогодні, вона розповіла в ексклюзивному інтерв'ю

Ірино Олександрівно, ви вже давно не приїжджали в Україну. Зізнайтеся, це була вимушена ситуація, чи своїм нинішнім приїздом готуєте шанувальникам сюрприз?

Реліз мого нового альбому відбудеться в усіх містах України в жовтні-листопаді. Тож ваші глядачі почують його одними з перших. Власне, цю програму для себе називаю презентацією свого нового альбому. Я щаслива людина, бо змогла знайти свою нішу й нікого з неї не виштовхую. Інакше не можна. Треба видовбати свою. От я видовбала, тому й не кидаюся з однієї в іншу.

Останнім часом мені дуже імпонує стиль R'N'B. Якщо коли-небудь наважуся й зроблю кілька пісень у цьому напрямі, це буде як жарт генія. Себе я такою не вважаю, це просто виклик успішної людини. Однак це не означає, що мінятимусь. Мені хочеться залишатися такою, якою я потрібна глядачеві сьогодні.

Гадаю, навіть якщо ви захочете серйозно змінитися, вас усе одно порівнюватимуть із образом Імператриці. Не втомилися від цього гучного звання?

Найдивніше, що це вже стало своєрідним кітчем. Хоч як називали мене всі ці роки: Імператриця кохання, сцени… Якщо чесно, я завжди любила еклектику зі смаком. Сьогодні це викликає в мене два почуття: мені приємно й смішно водночас.

За останній рік ви записали багато дуетів з колегами: Лепс, Шуфутинський, Павліашвілі… За яким принципом добираєте кандидатів?

Усі мої дуети склалися не просто так. Це були пропозиції від самих виконавців або композиторів. Звісно, я співала дуетом з молодими артистами й на «Фабриці зірок», але тільки тому, що зараз це стало модним. Такі люди, як Леонтьєв, Шуфутинський, Лепс – особистості, що відбулися, з якими мені було дуже цікаво працювати. Та коли в дуетах один витягає іншого – це не моє.

Якщо вам раптом запропонують спробувати свої сили як педагогу в одному з таких новомодних проектів, погодитеся?

Гадаю, упоралася б із неабиякою втіхою. Але на це потрібно витратити чимало часу. Для мене як для гастролера – це занадто велика розкіш. У мене 20 людей у колективі, тому ми мусимо бути увесь час у русі.

Колись ви казали, що мрієте відкрити свою кондитерську. Немає бажання здійснити цю ідею?

Кілька років тому я тільки натякнула, що хотіла б цим зайнятися, так одразу написали, що вона в мене вже є. Я засміялася й попросила дати адресу. Поки в мене такого підприємства немає. Певна річ, коли-небудь його відкрию, але, думаю, не швидко.

Мене зворушило, що через любов до онука, щоб провести його до школи першого вересня, ви вирішили скасувати концерт.

Так, при цьому навіть умудрилася встати дуже рано. Для мене це серйозна проблема, бо я – Сова. Уночі із задоволенням читаю, дивлюся фільми… Це мій час, тому після концерту закриваюся вдома, не люблю ходити в ресторани й казино. Мені подобається тиша.

Ви так балуєте своїх близьких, що навіть подарували доньці «Хаммер» на Новий рік. З легкістю робите такі серйозні подарунки?

Лала його заслужила. Вона дуже давно про нього мріяла. Але «Хаммера» у нас уже немає. Лала зрозуміла, що це не дуже зручна машина для нашого трибу життя. А цього року, на день народження, подарувала їй величезну корову для ландшафтного дизайну. Дочка дуже любить цих тварин. Вони із Сашенькою були на відпочинку, а коли приїхали, побачили цей подарунок. Ми з моїм звукорежисером «прописали» корові справжнє мукання, і вона дуже душевно привітала іменинницю зі святом. Я повісила на Бурьонку дзвіночок, поставила поруч відро із квітами й дві пляшечки молока. Це було дуже здорово. Спочатку дочка вирішила, що це жива корова. Навіть не подумала, що в нас немає для неї хліва. Зараз Бурьонка стоїть на галявині у дворі. Начебто дитячий подарунок, але був просто невимовний захват з боку дочки.

Багато артистів постійно знімають у кліпах своїх численних родичів. Чому ви жодного разу не скористалися такою можливістю?

Насамперед, цього не хочуть мої близькі. Онук взагалі не тусовочний хлопчик. Дуже любить друзів, спілкується із хлопцями, але не визнає всього, що стосується публічності. Якось «Перший» канал знімав про мене фільм, і нам коштувало чималих зусиль умовити Сашка сказати на камеру хоча б кілька слів. Мені й на думку не може спасти піти проти його волі та зняти його десь. Та якщо за сюжетом буде така необхідність, знаю точно: він мені не відмовить.

У вас дуже гарний заміський будинок у Ватутинках, який ви купили у великого Оскара Фельцмана. Не хотілося зробити на будинку якісь іменні ініціали?

Спочатку були пропонування від будівельників установити фірмові вензелі, але я від цього відмовилася. Мені це просто не потрібно. Не виключаю, що коли-небудь замовлю сервіз на 24 персони, на якому стоятиме мій фірмовий вензель. Для того щоб цей сервіз, переходячи з одного покоління в інше, залишав після себе згадку.

У моєму домі є цукорниця, яку подарували моєму татові його дідусь і бабуся, отже, мої прадіди. На такі раритети завжди приємно подивитися.

А що ще у своєму будинку ви любите?

У кожному куточку є шматочок чогось, що мені особливо дорого. Обожнюю свою бібліотеку. Її почав збирати ще мій тато, а я продовжую традицію. Деякий час дуже ретельно цим займалася. Мені спокійно й добре на душі, коли я в цьому місці. Люблю свій басейн, особливо кімнату біля нього. Надзвичайно приємно дивитися на воду, сидячи на диванчику.

Кухню, де ми всі збираємося, обожнюю. Люблю дивний садок зі ставком, де стоїть лавка, здається, що вона стародавня. Удома я охоче ходжу у великих капцях, м'яких пухнатих халатах або в спортивних костюмах. Перевдягань мені вистачає на сцені, а вдома хочеться комфорту й тепла.

Ви якось казали, що найбільший делікатес для вас – це свіжий хліб із вершковим маслом. Як і раніше, не міняєте своїх традицій?

Ой, це моя «погибель»! Я дозволяю собі цю примху, причому не так рідко. Не знаю, чому, але найчастіше складається так, що якщо людині чогось не можна, це й є її улюблена страва. До речі, не дотримуюся суворої дієти. Просто якщо відчуваю, що починаю гладшати, закриваю рот на кілька днів.

Невже виходить?

Так. Хоча в перший день важко, у другий легше, а на третій – дивлюся на людей і думаю: навіщо вони їдять. Дуже люблю солодке, шоколад. Можу дістати з вазочки дві цукерки, сховати, щоб їх ніхто не з'їв. Моя небога, яка буває зі мною дуже часто, немов моя дуенья, вона, знаючи моє дошкульне місце, покладе цукерки в якусь коробочку, а потім мені принесе.

Знаю про ще одне ваше дошкульне місце: ви багато років не можете кинути курити…

Розумію, що треба, але поки не можу на це зважитися.

Усі вже давно звикли до того, що ви завжди стильно й дорого одягаєтеся. Кажуть, можете відразу купити кілька однакових костюмів, якщо дуже сподобаються. Це правда?

Таке буває. На сцені, я, приміром, затишно почуваюсь у чорному кольорі. Люблю блискуче, з елементами, які можна зняти, але їх має бути небагато. Якщо є якісь яскраві речі, то тільки на певний блок пісень. Але вони завжди чимось розбиваються, є можливість переодягтися.

На шопінг ви грошей не шкодуєте?

Не шкодую, якщо знаю, що ця річ мені дійсно потрібна. Можу, звісно, придбати те, що не потрібно, але радість мені це доставить тільки в момент покупки. У наших магазинах я практично нічого не купую. Здебільшого дивлюся взуття, а решту привожу з Америки й Європи. Іноді, повертаючись із гастролей уночі з найближчого міста, можу заїхати в супермаркет і купити п'ять сковорідок і каструльок.

Ірино Олександрівно, ви завжди вражали всіх своєю молодістю та вродою. Є особливі секрети щодо догляду за зовнішністю?

Насамперед, уважаю, що жінка має більше усміхатися, не злитися й нікому не заздрити, щоб куточки рота не опускалися завчасно. А суто фізіологічно – це гени, дякувати моїм батькам. І ще, я ніколи не шкодувала грошей на дорогу косметику, навіть коли їх було зовсім небагато.

Дивіться «Приватні історії. Ірина Аллегрова» у середу, 7 листопада, об 11:40 на телеканалі СТБ.

За матеріалами www.novaya.com.ua