Ірина Салтикова: «Я максималістка, що бере від життя максимум. Щастя й кохання не виняток!»

Телеканал СТБ

Для поп-сцени співачка Ірина Салтикова – явище унікальне. Працюючи в досить легкому музичному жанрі, їй вдається підтримувати свою популярність на високому рівні вже 12 років! Крім того, ця тендітна симпатична жінка – успішна леді й турботлива мати.

Ірино, незважаючи на складний гастрольний графік, ви маєте чудовий вигляд. Як вам це вдається? Може, у вас є секрети?

Напевно, це гарний настрій і позитив.

А буває таке, що настрій поганий, руки опускаються? І як тоді?…

Буває, звісно, як і в усіх. Але, по-перше, треба примушувати себе не перебувати в цьому стані, включати голову. По-друге, поганий настрій найчастіше виникає через неробство, а зі мною цього практично не трапляється – я увесь час у роботі, спілкуванні із близькими й друзями. До речі, добре допомагає від «опускання рук» кохання.

Отже, на те, який вигляд ви маєте, впливає й особисте життя…

Дійсно впливає. Я пережила досить складне розлучення, після якого був стрес, недовіра, розчарування. З такого стану важко вийти, важко знову повірити людям, знайти партнера. І певна річ, усе це не може не позначитися на зовнішності. Адже вона як дзеркало відбиває твій внутрішній світ. Просто в такий критичний момент необхідно повірити, що ти особистість, що ти сильна особистість, яка нікому не завдасть шкоди, і тоді повертається оптимізм. Головне – не недооцінювати себе. Щойно така впевненість з'являється, повертається й зовнішня краса. Я не можу сказати, що веду правильний спосіб життя, радше навпаки, але мою красу живить мій внутрішній світ і впевненість у собі.

Ви не п'єте, не курите?

(Сміється) І те й інше іноді роблю, і навіть не сплю ночами. Тому я й сміюся завжди, коли мені кажуть, що у мене гарний вигляд. Адже я знаю, що могло бути й краще. Можливо, мені Бог дав щось, можливо, це генетика, але імовірно – це зсередини йде. Коли я поганому гуморі, мені кажуть: «Ти втомлена…» Коли я щаслива, усміхаюся – мені кажуть: «Який у тебе чудовий вигляд!», хоча напередодні я могла не спати ніч і багато працювати. А є люди, які в 30 років роблять ботокс і всіляку дурницю, але молодшими й гарнішими не стають.

Тобто ви негативно ставитеся до різних радикальних змін зовнішності?

До ботоксу я ставлюся погано й уважаю, що це отрута. Нікому не раджу й сама цього не роблю. Та й пластична хірургія не всім пішла на користь. На мій погляд, після операцій обличчя стає дещо доглянутішим, однак не молодшим. Хоча й переваги пластики відкидати не можна, якщо в людини є комплекс через зовнішність, то, можливо, і потрібно щось міняти.

Особисто я до пластики поки не вдавалася. Можливо, років у 50 і зроблю маленьку підтяжку. А поки я тільки веду статистику з цього питання. Тим паче, що знаю багатьох людей, які роблять по 10 разів операції, натягують, натягують і виходить не дуже красиво. А хтось ніс переробив, начебто б і став милішим, однак індивідуальність втратив, та й нежить з'явилася…

А от багато хто, побачивши Ірину Салтикову по ТБ, упевнений, що не обійшлося й без пластики…

Ну, це лише по телевізору. Він мене повнить і навіть обличчя трохи змінюється. Гадаю, тут радше момент фото- і телегенічності. Ну, власне, що маємо….

Але ж ви таки зірка, і так чи інакше вам необхідно дбати про свою зовнішність…

Нічого особливого я не роблю. Ходжу в салон краси на масаж обличчя й тіла. Дуже добре для кровообігу, стан шкіри поліпшується, тонус підвищується. Але, на жаль, у Росії на це часу не так багато, тому частіше ніж 1-2 рази на тиждень рідко виходить. А от коли за кордон виїжджаю, завжди роблю масаж, тим паче що нині в усіх готелях SPA-послуги й салони краси на дуже високому рівні. Востаннє в Арабських Еміратах була 4 дні й усі 4 дні на масаж ходила. Певна річ, удома сама про себе регулярно дбаю: удень і ввечері кремами користуюся, маски роблю.

А чи може Ірина Салтикова дозволити собі вийти з дому без косметики? І яким косметичним маркам надаєте перевагу?

Вийти з дому без косметики я не можу. З косметикою почуваюсь впевненіше, звісно. Хоча мої шанувальники й кажуть, що без неї в мене набагато кращий вигляд, але я до їхньої думки не прислухаюся. А от марки для мене не принципові. Сьогодні дуже багато якісної косметики. Можу використати тон Chanel, La Prairie або Shiseido, помаду й пудру Mac, тіні й туш Iv Sen-Loran. Щодо догляду, то тут, звісно, вибираю косметику сильнішу. Користуюся La Prairie. Але не скажу, що косметика може докорінно щось змінити, радше за допомогою неї слід підтримувати стан шкіри, зволожувати, захищати.

Ірино, у школі ви досить серйозно займалися гімнастикою, а сьогодні які у вас відносини зі спортом?

Так, дійсно, у молодості я зі спортом дружила. А зараз чомусь почала лінуватися, можливо, тому, що особливих проблем з фігурою в мене немає. Якби були великі відхилення, то швидко б побігла в зал. Півроку тому купила абонемент у фітнес-центр, ходити частіше ніж раз на тиждень не виходить. Звісно, це нерегулярно, нікому не раджу повторювати за мною. Спортивний спосіб життя, як і правильне харчування, необхідний. Себе от змусити не можу. Розумію, що потрібно, але не можу. Приходжу в спортзал, дивлюся на людей на біговій доріжці й заздрю їм, думаю: «Боже, як це, напевно, складно, як вони себе так дисциплінують?» Мене взагалі «гарувати», у фізичному сенсі, змусити неможливо. Та й з іншого боку, напевно, правильне твердження, що займатися спортом треба рівно стільки, скільки можна витримати протягом всього життя. Доводити себе до знемоги шкідливо.

Я так розумію, що й без спорту вам зараз є чим зайнятися…

Без діла не сиджу, роботи багато. По-перше, артистові, щоб жити, треба давати концерти, гастролювати – це наш хліб. У цьому сенсі я не можу розслабитися, адже у мене дитина, близькі, ціла команда людей, які зі мною працюють. По-друге, я випустила DVD своїх найкращих кліпів за 10 років, що не просто організаційно і юридично. А, по-третє, у мене багато планів, які потрібно реалізовувати, і все це забирає час і сили. Наприклад, у мене готується до виходу нова пісня, називається «Была не была». Ця пісня не звичайна, не совкова за звучанням й до того ж відбиває не лише мій сьогоднішній настрій, а й узагалі мою сутність.

Розкажіть щось про свою сутність, про стосунки із чоловіками…

Я жінка ніжна й лагідна, але я – особистість і не дозволяю, щоб чоловік був зі мною не ніжний і не лагідний. От і вся сутність. А якщо чоловік не такий, то жінці доводиться брати штурвал у свої руки. Взагалі із чоловіками я, як лакмусовий папір – чуйно реагую на все. Це в молодості ми по дурості реагували однаково, а з віком багато чого починаєш бачити й розуміти: щось цінуєш більше, а щось, навпаки, не потрібно пропускати повз вуха.

Зараз поруч із вами є чоловік, чутки про якого поширювалися останнім часом?

Поки ми взяли тайм-аут.

…Тобто зараз ваше серце вільне?

Так я сказати не можу. У мене шанувальників завжди було багато. А от якщо про взаємність… тут складне питання. Я ніколи не говорю про якихось персон конкретно, тому що хтось із близьких чоловіків може прийняти це на свій рахунок. Я скажу про свого чоловіка й покажу його тільки тоді, коли ми житимемо разом і коли в нас точно буде спільна сім'я. А сьогодні… я готова до зустрічі із сильним і справжнім почуттям!

Який має з'явитися чоловік, щоб розкритися ще більше, пробачити й стати абсолютно щасливою?

Знаєте, у дитинстві, у казках, були Іван-дурник і Іван-царевич. От Івана-царевича й хочу. Бо кого ж дурень цікавить? Певна річ, нікого. Та про цього царевича в кожного своє уявлення. Ти можеш уявляти один образ, а коли зустрінеш, то образ інший. Зовнішність – вона важлива, але не обов'язкова, може бути лисий чи кошлатий, головне – доглянутий, акуратний. Певна річ, важливе й матеріальне питання. Жінка не повинна годувати чоловіка, тоді вона не жінка. Я не кажу, щоб він був багатий, як деякі наші олігархи. Бо із цими багатими нормальні дівчата вже й жити не хочуть: вони й жадібні, і вимогливі, і в них по п'ять дружин. А я б не хотіла, щоб у мого чоловіка було п'ять дружин, ми ж не в Арабських Еміратах. Хоча мати просто забезпеченого чоловіка, я вважаю, для жінки немає нічого поганого. Але найважливіше те, що в нього усередині, адже кохають не за гроші!

А чи встигли ви з такою стрімкою кар'єрою й непростим особистим життям розкритися як мати?

Певна річ, устигла! Я вважаю, що Бог мене нагородив тим, що я жінка, і реалізуюся, як мати зокрема, і одержую від цього втіху, попри те, що бувають і труднощі. Тож материнський інстинкт я реалізувала: у мене доросла розумна дочка, вона вчиться за кордоном, і я пишаюся нею. Але я була б не проти й маленьких дітей. Тільки мені не хочеться виховувати дитину, як я виховувала Алісу, сама. Себе я не шкодую, я жалію дітей: вважаю, що в дитини має бути й тато, і мама поруч, а не десь там, далеко. Заради свого егоїзму я могла б завести дітей, скільки хочу. Але, на жаль, життя так розпоряджається, що ми завжди в чомусь мусимо себе обмежити.

То Ірина Салтикова сьогодні – щаслива жінка, чи почуття самотності таки є?

У мене почуття самотності бути взагалі не може, бо я інша людина. Взагалі кожна людина сама, просто ми не завжди це відчуваємо, і я це не маю наміру відчувати. У мене є Аліса, ми телефонуємо одна одній багато разів за день, у мене є мама, друзі, шанувальники, і безглуздо відчувати себе самотньою й забути про всіх цих людей. Але, звісно, жінка без повноцінної сім'ї, другої половинки, трошечки обмежена, бо це не за правилами, не за законами життя. Тому я щаслива, але поки що не цілком. Однак я впевнена, що це тимчасове явище. Я максималістка, що бере від життя максимум. Щастя й кохання не виняток!

Дивіться «Неймовірні історії кохання» в суботу, 3 листопада, о 18:00 на телеканалі СТБ.

За матеріалами www.luxury-info.ru