Маша Распутіна: «Вважаю, що справжнє кохання приходить до чоловіків тільки після сорока»

Телеканал СТБ

Маша Распутіна всіх здивувала. З'явився кліп з новою ліричною піснею "Мости". Публіка звикла до іншої Маші Распутіної. "Я співала бешкетні, хвацькі пісні: "Я міська божевільна", "Грай, музиканте", – говорить Маша, – не любила бути "покинутою". А тепер, коли я стала завдяки коханню, що Бог подарував мені в житті, мудрішою, хотілося заспівати саме такий твір. Тим паче, що в моєму житті була побідна до описаної в «Мостах» ситуація…

Машо, пісня "Мости" – сповідь жінки, котра покохала сімейну людину. Ви жалієте дівчат, які зустрічаються з одруженими чоловіками?

Це складне питання. Я теж з одруженим зустрічалася, і він став моїм чоловіком. 20 років він прожив у першому шлюбі, але зустрів мене, покохав і зрозумів, що жити "на два фронти" неможливо. Віктор зробив свій вибір. Він виявився дуже сильним за духом чоловіком, з неабиякою силою волі. Я не вірю, що чоловік, якщо він по-справжньому кохає, залишатиметься "на тому бережечку".

Ви з Віктором створили сім'ю, коли були вже досить зрілими людьми…

Ми зустрілися з Віктором саме в той благодатний і Богом даний час, коли чогось досягли в цьому житті. Я – у своїй сфері, він – у своїй. У цей період саме й потрібно створювати сім'ю й народжувати дітей. І тоді шлюб буде міцним і стійким до кінця днів, на радість, а не в тягар. Я молодша за Віктора на 10 років. Це ідеальна різниця у віці між чоловіком і жінкою.

Я вважаю, що в 18-20 років чоловік ще не може оцінити своїх можливостей, дозріти як особистість. Гадаю, що до чоловіків приходить справжнє кохання тільки після сорока. Але, певна річ, я не маю на увазі мужиків-покидьків. До них ніколи не прийде це почуття. Бог у них усе відняв, за винятком, можливо, грошей.

І жінкам теж не можна ні народжувати, ні виходити заміж в 18 років. Я вважаю, що ліпше створювати сім'ю ближче до 30 років. Адже в 18-20 років ти ще сам дурень, нічого не розумієш у житті.

Скажіть, Машо, Вікторові важко жити із зіркою?

Я, переступаючи поріг свого будинку, намагаюся бути жінкою, люблячою мамою. Це на сцені я – суперзірка. А в сімейному житті суперзірка може швидко набриднути. Чоловікові потрібна дружина, надійний друг. Якщо постійно повторювати, що я – пуп всесвіту, то й залишишся ти, дурепо, сама (сміється). Пам’ятаєте, у казці великого Пушкіна стара спочатку хотіла бути давнього роду дворянкою, а тоді й узагалі забажала, щоб Золота Рибка до неї в гості ходила. І залишилася вона біля розбитого корита…

І успіх, і слава минають. Часто наші зірки до кінця життя залишаються забутими й самотніми. Це трагедія. Виходить, людина марно прожила життя! Мені таких жінок дуже шкода!

Від самозакоханих дамочок чоловіки тікають. Я б теж не змогла жити із суперзіркою. Так, я захоплююся Віктором як професіоналом своєї справи, ціную його аналітичний розум. Але вдома, у стосунках він має бути просто чоловіком і другом.

Ви з Віктором одружені вже 5 років. Як вам вдається зберегти романтику стосунків?

Романтика не може бути вічною. Безумовно, згодом з'являється буденність у стосунках, може щось дратувати в людині, коли ти її бачиш щодня.

Але нас із Віктором це ніколи не торкнеться. Нас із Віктором пов'язують божественні узи. Ми вінчані, і це був дуже серйозний крок – вінчання. Шлюб, благословенний небесами, буде вічний і по той бік подиху.

Якщо тобі важко, слід просити Бога спрямувати твої думки в потрібне русло, просити злагоди й благодаті твоїй сім'ї. В усьому слід вдаватися до допомоги Бога. У нашому випадку романтика супроводжуватиме нас усе життя.

З появою дочки ваші з Віктором стосунки змінилися?

Вони поміцнішали. З'явилися обов'язки перед маленькою істотою. Віктор був дуже щасливий, коли Маша народилася. Коли народжується маленька дитина від коханої жінки – це велика радість для чоловіка, велика турбота, обов’язок, честь.

Ви хочете ще дітей?

Не можу загадувати. Як Бог дасть. Мені з Машею й легко, і важко водночас. І мені б хотілося найкраще подарувати тільки їй… Багато дітей – це добре. Але так важко суто фізично виношувати дитину 9 місяців! Це такий подвиг для жінки! У мене вагітність була дуже складною. До 5 місяців був токсикоз. Але я з радістю чекала появи Маші. Її народження – великий день у моєму житті.

Коли Маша вередує, як ви із цим справляєтеся?

Буває, вона пустує. Може лукавити, але ж дитяче лукавство відразу видно. Іноді вона робить щось, що ми їй забороняємо. Ну, приміром, може з'їсти зайву шоколадку або жуйку. Маша в нас велика ласунка, і ми суворо "дозуємо" споживання шоколаду, щоб не було діатезу. Але завжди після такої "провини" дочка вибачиться: "Мамо, вибач, тато, вибач!" Але говорити: "не можна" – обов’язок батьків.

Водночас не варто дитині читати нотації. Дитина, коли росте в любові, стає лагідною й доброю. Маша іноді розкидає іграшки. Раніше няньки їх збирали, зрештою розбещуючи цим дитину, а тепер їй доводиться самій це робити. Я кажу: "Якщо ти не прибереш іграшки, то вони всі втечуть від тебе". Маша іноді відповідає, що не хоче й не збиратиме. Тоді я кажу, що віднесу їх іншій дівчинці. І вона відповідає, що ліпше все прибере, але не треба іншій дитині віддавати її іграшки. (Сміється.)

Хто більше часу проводить із Машею?

Я, певна річ, бо не так заклопотана, як чоловік. Та якщо у Віктора є вільний час, він завжди присвячує його доньці. Тато Машу називає "моя солоденька", я – "моє ясне сонечко". Найкращі епітети – для нашої малої.

Ви Машу віддали в дитячий сад. А чому не нянька з нею сидить?

У нас були няньки, та згодом я їх усіх розігнала. У нашій державі немає закладів, де б готували бонн і гувернерів. У няньки йдуть ті, хто не влаштований у житті. Раджу вашим читачкам з агентствами з найму персоналу ніколи не мати справи. Це жахливо. Цих агентств, як і екстрасенсів, зараз неуявна кількість. Я витратила чимало нервів, вибираючи няньку. Агентства – це те саме, що біржа праці, яка збирає те, що плаває на поверхні. А на поверхні плаває лише лайно. Нормальний хазяїн ніколи не прожене гарного працівника. А поганий – перекочовує з будинку в будинок.

Коли людина приходить працювати до приватної особи, то, переступаючи поріг квартири, мусить приймати закони цього дому. Мусить робити так, як я кажу. Якщо я, приміром, кажу помити пляшечку ось так, то робіть це саме так, а не інакше. Якщо в няньки своя думка щодо цього, тоді – до побачення. Зараз люди – безбожники, мало кому можна довірити свою дитину. Діти після спілкування з деякими гувернерами починають погано ставитися до своїх батьків. До того ж, невідомо, як поводиться нянька, коли тебе нема, як спілкується, що говорить. Найкраща нянька – бабуся. Та якщо бабуся з якихось причин не може ростити онука, краще віддати дитину в дитячий садок. Наша дочка ходить у дитячий садок при 1-й недержавній гімназії.

Як у Маші складаються стосунки з одногрупниками?

Чудово. Її дуже люблять. Вона емоційна, артистична. Хореографи її хвалять, викладачі зі спорту, музики.

Коли ви з Машею йдете в дитячий магазин і вона просить купити щось, ви потураєте чи відмовляєте?

Вона зазвичай нічого не просить. Дивиться в дитячому магазині тільки на машинки. Ця любов – від тата.

У Віктора син і дочка від першого шлюбу, як мені відомо. Які стосунки в Маші з братом і сестрою? Вони спілкуються?

Так, і дуже добре. У Маші чудові стосунки зі старшою дочкою Віктора Нелею. Неля старша за Машу на 11 років. Неля дуже любить Машеньку, по-доброму доглядає за нею. Ми із чоловіком дуже раді, що дівчата так чудово спілкуються. Коли Неля хоче до нас приїхати, Маша завжди говорить: "Тільки ви мене попередьте, коли моя сестричка прилетить, я поїду її зустрічати".

Маша знялася у вашому з Кіркоровим кліпі "Мрія". Якщо вона теж захоче стати акторкою, як ви з Віктором до цього поставитеся?

Вона вже зараз хоче стати артисткою. Однак ми цього не хочемо й не бажаємо. У нашій державі все талановите, справжнє – не цінується. Нам не дають творити, і виконавці женуться за грішми, щоб вижити. А це вже не творчість. Я дуже вдячна своєму чоловікові: завдяки йому я співаю й творю сьогодні тільки з великого натхнення.

Часто вдається проводити час усією родиною?

Виїжджаємо за кордон на відпочинок. Ми всі заклопотані, у кожного своя справа. У Маші теж своя справа – дитячий садок. На вихідні намагаємося разом куди-небудь поїхати – до друзів, у ресторан. Їздимо на велосипедах кататися.

Як ви граєте з Машею? Малюєте, співаєте?

Коли я розспівуюся, Маша часто запитує: "А можна я теж на фоно пограю?" Сідає, б'є по тих клавішах, які їй більше подобаються. Часто просить тата поставити мої кліпи: "Постав маму!" Маша дуже музикальна, у неї дуже гарний слух. Чудово танцює. Настільки емоційно, що можна замилуватися. Та якщо вона не хоче танцювати чи співати, то її не змусити. Навіть просити даремно.

Я накупила чимало дитячих книжок, головно це російські народні казки. У них така мудрість закладена! Добро завжди перемагає зло. У фундаменті дитячого виховання має лежати висока духовність, а духовність – тільки в чесноті. Маша знає, хто такий Ісус, Богородиця. Знає три молитви. Я їй все це прищеплюю. Коли Маша лягає спати, кажу їй, щоб прочитала про себе молитву. Сама встану в куточок і слухаю, як дочка її читає, лежачи у своєму ліжечку… І на душі стає радісно.

Дивіться у вівторок, 30 жовтня, об 11:50 на СТБ "Приватні історії. Куди падають зірки? М.Распутіна"

За матеріалами Наталі Шаблінської, журнал «Дочки-матері»