Усе на продаж!

Телеканал СТБ

«Усе на продаж» – назва відомого фільму знаменитого польського режисера Анджея Вайди. Прем'єра програми «За вікнами» на СТБ, що відбулася 8 жовтня о 22:25, цілком могла б називатися так само.

Однак назва програми звучить не менш значущо: «За вікнами». Це означає – відразу ж після програми новин каналу, а також – що теж важливо – розповідь про те, що відбувається в нашому житті поза увагою суспільства.

Ведучий програми Богдан Кутєпов – єдиний, кого я можу назвати серед авторів цього чудового проекту. Решта – автор, режисер, оператори, продюсер – залишаються в тумані невідомості. Імовірно, це пояснюється змістом програми й міркуваннями безпеки. Цілком можливо, геть не зайвими, бо програма зачіпає інтереси багатьох «груп» і «угруповань».

Програма складається із шести сюжетів, які розповідають про певні «особливості» процесів, що відбуваються в найрізноманітніших сферах нашого життя. Вони дуже різні, але водночас успішно поєднуються в цілісну картину. Перший сюжет присвячений «дивним» особливостям експлуатації ігрових автоматів, яких у Києві – десятки тисяч. Відомо, що пристрасть до гри подібна до наркоманії. Автори знайомлять нас із людиною, що програла все, включаючи квартиру. Із розгубленим поглядом, дивно посміхаючись, він не рекомендує (тепер уже) кидати перший жетон. Ну а власники автоматів (мало не сказав – наркоторгівці), користуючись «дахом» і міліції, і муніципалітетів, і навіть депутатів Верховної Ради, як повідомила, розгублено розвівши руки, заступник мера Києва пані Денисюк, перейшли вже й до «пересувних» автоматів, які викочуються в супроводі «міняйл» по вечорах і ночах… А що ж міліція, запитаєте ви? А міліція працює лише до п'ятої години. О часи, о звичаї…

Другий сюжет присвячений модельним агентствам, багато з яких, як з'ясувалося, є борделями. Не зважаючи на закони, вони успішно заповнюють місто мережею закладів, скромно іменованих «надання сексуальних послуг, включаючи масаж». Зі зворушливою щирістю господарка одного із цих закладів пані Роза пояснює, що діє винятково на благо «дівчат». На показах моделей багато не заробиш, а тут за годину 65 доларів (25 – виконавиці, 40 – господарці). Заклади широко рекламуються, зокрема й в Інтернеті.

Інша господарка з гордістю заявляє, що в неї клієнти винятково «з-за кордону». За відвертими фотографіями, розміщеним в Інтернеті, вони замовляють «партнерку» і приїжджають у Київ. І – не без гордощів заявляє «власниця салону» – після сеансу знайомляться із визначними пам'ятками Києва. Автори майстерно ведуть оповідання, відходять від сухої констатації та знайомлять нас із «персонажами», уміло розкривають тему. Цікаво, хто ж «дахує» цей прибутковий антизаконний бізнес?

«Усе на продаж» – цей девіз є й у третьому сюжеті. Цього разу йтиметься про торгівлю інформацією. Виявляється, всі ми позбавлені права на особисте життя, немає ніяких таємниць (банківських, комерційних, особистих). Достатньо купити відповідні диски на Петрівці. Поки що інформація від 2003 року, але продавець обіцяє «незабаром» свіжішу. Наводяться навіть тарифи, шкода лише – невідомі продавці з різних міністерств і відомств. Автори розігрують «шахрайську» операцію із молодими людьми, народженими в день проголошення Незалежності. А скільки ще проводиться шахрайських комбінацій, наїздів тощо… Я не юрист, та гадаю, що йдеться про торгівлю державними таємницями, ніяк не призначеними для поширення й торгівлі. Зізнатися, якось незатишно жити, усвідомлюючи, що ти перебуваєш під мікроскопом.

А сюжет з імітацією диверсії на ЧАЕС просто спричинює стан легкої паніки. Автори програми успішно доставили до укриття муляж вибухівки. А численні «охоронці» у цей час вантажівками вивозили із зони заражений металобрухт і продукти. Так, принаймні, повідомили на зупинці автобуса місцеві жителі. Може, це випадковий збіг? На жаль, ні. На греблі Київської ГЕС горезвісний заряд був також легко встановлений – під сонним поглядом сторожа, що влаштувався за сто метрів…

Браття, це вже не жарти. Сторожіть, охороняйте. Бо, не дай Боже… Лікарі-шарлатани в наступному сюжеті вже здаються невинними жартівниками. Хоча й тут автори знайшли людей, що втратили не лише гроші, а й здоров'я…

А на завершення – «усе на продаж» на корпоративних вечірках. Народні артисти, популярні виконавці «тішать» багатих замовників у нічних клубах – «на замовлення». Чомусь пригадується другий сюжет щодо «модель-панель». І та сама логіка – на концертах нині не заробиш, а от пострибав «зайчиком» у клубі – і десятки тисяч «зелених» у кишені. Автори провели чудове інтерв'ю з популярною співачкою Іриною Білик. Розкриття персонажа й загальної ситуації – просто чудове!

Тато Кінах видає дочку заміж – усього 200 000 доларів. А мер Черновецький похмуро стежить за виконанням контракту – теж на чималу суму. І логіка проста – «у мене є гроші й я можу замовляти те, що мені подобається»… От і танцюють на сцені четверо спритних хлопців у білизні. Та й тут прикрість: починається конкуренція з російськими виконавцями – запрошувати їх для власників пухких гаманців виявилося вигідніше. І «золотий голос» Росії Басков працює тамадою, закликаючи присутніх дам скандувати: «Хочу заміж!».

Кажуть, у кожного свій смак. Певна річ, тільки варто згадати передвиборні обіцянки, соціальні «програми»… Туберкульоз, СНІД, бездомні діти, злидарське існування дитячих будинків… А тут – мільйони витрачаються на потіхи. І – зауважте – витрачаються вони здебільшого так званими політиками.

Я вітаю невідомих мені авторів програми, ведучого Богдана Кутєпова. Бажаю удач і благополуччя. Боюся, їм це знадобиться.

www.telekritika.ua