Нас назвали чоловічим каналом. Ми посміялися

Телеканал СТБ

Дівчатам – багатосерійне «мило» і сопливо-слюняві шоу, хлопцям – кінце про війноньку подавай. Зважаючи на це, «СТБ» – винятково чоловічий канал. І минулої п'ятниці я в цьому переконався на сто відсотків. Усі художні фільми й телесеріали так чи інакше пов'язані з людьми у формі, війною й, певна річ, убивствами. У багатосерійних тягучках класики приватного розшуку Еркюль Пуаро й Шерлок Холмс посилено викорінювали злочинність Туманного Альбіону, що неабияк розгулялася. Художній фільм «Правда лейтенанта Климова» розповів про перипетії долі офіцера-підводника. «Рикошет» – історія про колишнього снайпера-спецпризначенця, якого підряджають на роль кілера, не цікавлячись його думкою із цього приводу… Та якщо з художніми стрічками все зрозуміло, велика кількість ментів, спецпризначенців, кримінальних авторитетів та інших товаришів, котрі заробляють на життя аж ніяк не прикладними видами мистецтва, на екранах уже давно по саме не хочу, то гумористичні передачі й про естраду мене вразили своїм нездоровим потягом до зброї масового враження. Як вам «Володимир Мігуля. Бомба для співака» або концерт «Гумористична шрапнель»? Так і хочеться сказати: добродії телевізійники, з ким воювати зібралися? Час вже і роззброюватися…

Микола Лещук, «КП»