СТБ відмовився від аналогової частоти

Телеканал СТБ

22 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала власне рішення про присвоєння частоти 28 ТВК у місті Гайворон Кіровоградської області телекомпанії «ММЦ-СТБ». Заяву на анулювання подала сама телекомпанія. В корпоративній спільноті випадок кваліфікують як унікальний, а в умовах тотального дефіциту аналогових частот, коли кожна зайва частота на вагу золота – і просто безпрецедентним. Не зупиняє ТРО навіть те, що за новим «Законом про ТБ і РМ» кожен учасник на початку конкурсу разом із заявкою на частоту вносить у державну скарбницю 10% вартості ліцензії. Компаніям, які програли, ця сума не повертається, а от переможцям зараховується в оплату ліцензійного збору.

Як уже писала «Телекритика», 27 червня 2007 року Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення було оголошено результати конкурсу ліцензій на мовлення. За підсумком голосування телеканал СТБ виграв конкурс на восьмигодинне мовлення у місті Гайворон Кіровоградської області. Враховуючи формат каналу, ефірний час, який дістався СТБ, був, відверто кажучи, не дуже вдалий: телеканал отримав відрізки мовлення з 2-ої ночі до 8-ої ранку та з 13-ої до 15-ої години у будні, і з 1-ої ночі до 9-ої ранку у вихідні.

Тим часом інші 16 годин на частоті 28-го каналу належали телекомпанії «Гравіс» (телеканал «Кіно»). Тому цілком зрозуміло, що основним конкурентом СТБ мав бути саме він, однак цього разу вперше проводили форматний конкурс згідно із «Планом розбудови телерадіопростору України». 28 ТВК висувалася на конкурс із цільовим призначенням «Для розбудови загальнонаціональних мереж», а отже «Гравіс», який за документами є каналом регіональним, не міг запропонувати свою кандидатуру на 28 ТВК, і відрізки мовлення в Гайвороні відійшли СТБ – до речі, єдиному конкурсанту, який претендував на цю частоту.

Та не минуло і двох місяців, як СТБ вирішив відмовитися від виграшу, причому на користь «Гравіса». Як прокоментував Геннадій Кізіма, директор департаменту розвитку мережі та філій телеканалу СТБ: «В умовах конкурсу не вказується, кому належить залишок часу на тій чи іншій частоті. Тому про те, що будемо ділити мовлення у Гайвороні з “Гравісом”, ми дізналися лише вигравши конкурс і почавши обговорювати спільну сітку мовлення. Якби це був якийсь місцевий канал, тоді можна було б іще щось вирішувати з приводу виходу нашого каналу в ефір. Але ж “Гравіс” – це майже загальнонаціональна телекомпанія, тому ми домовилися з ними, що будемо відмовлятися від ліцензії на частоту. Що й зробили».

Тарас Брикайло, директор департаменту з розвитку мережі «Гравіса», з приводу ситуації, що склалася, сказав кілька відвертих компліментів на адресу СТБ, додавши, що віддати частоти була саме їх ініціатива: мовляв, «СТБ відрізняється від багатьох компаній здоровим прагматизмом і доцільністю».

Якщо пригадати не таку давню історію розбудови національного телепростору, то траплялися випадки, коли й чотири мовники ділили між собою одну частоту. Те, що сітки мовлення погано стикувалися між собою, – ще півбіди, нині важко уявити собі той какофонічний ефект, який справляло на глядача химерне поєднання на одній кнопці каналів, що належали політичним опонентам… Потім домінантним принципом Нацради при розподілі частот став «один канал – один мовник». Але й у цій схемі також були свої мінуси: часто частоти відбирали у місцевих телекомпаній і віддавали мережевим мовникам. Нині поширенішим є регуляторне правило «місцевий мовник + мережа»: оскільки мережевий мовник може дати глядачеві те, на що не вистачає грошей у місцевих ТРК, – якісний телепродукт; а місцева компанія – забезпечити місцевими новинами та необхідною інформацією.

До речі, саме така практика поширена у всьому світі. Тож, як пояснила «Телекритиці» член Нацради Тетяна Лебедєва, незважаючи на те, що формально СТБ відмовився на користь «Гравіса», все одно на ці відрізки мовлення доведеться оголошувати новий конкурс, а доти частота залишатиметься вільною: «СТБ, на мою думку, зробив шляхетний, гідний поваги крок, коли відмовився від ліцензії. Це, здається, перший подібний випадок, коли телекомпанія відмовляється від частоти вже будучи переможницею конкурсу. Думаю, що під час наступного конкурсу в “Гравіса” є великий шанс отримати цю частоту. Втім, якщо якась місцева гайворонська телекомпанія захоче взяти участь у конкурсі, цілком можливо, що все вирішиться на її користь».

Коли ми дізнаємося про фінал цієї історії, наразі невідомо. Конкурс на частоти ще не оголошено. Але вже сьогодні твердий намір «Гравіса» неодмінно взяти участь у цьому конкурсі підтвердив генеральний директор телекомпанії Онно Зонневельд: «Ми претендуємо на всі вільні частоти, заявлені у конкурсі, незважаючи на те, наскільки вони привабливі. Наша задача – розширити зону мовлення по максимуму, і нічні відрізки мовлення нас не лякають. Тому ми активно беремо участь у всіх конкурсах на отримання ліцензій. І, звісно, змагатимемося наступного разу і за цю частоту також».

До речі, на минулому конкурсі «Гравіс» виграв 7 частот (претендуючи при цьому на 39). Розпочавши розбудову власної сітки із двох частот у Києві, телекомпанія менше ніж за два роки довела загальну цифру аналогових ліцензій до 15-ти (плюс 14 партнерських). І попри те, що частина з цих частот оцінюється фахівцями як непривабливі (малопотужний передавач або його відсутність, або й відсутність щогли чи вежі, незручний час мовлення, розірвані сітки), проте, вочевидь, така частотна всеїдність забезпечує одне – надшвидкі темпи капіталізації компанії.

Телекритика