Юлія Висоцька: «Я ненавиджу борщ. Він мене пригнічує!»

Телеканал СТБ

Сьогодні ми поспілкуємося із ведучою програми «Їмо вдома» Юлією Висоцькою. Вона розповість про свої «злети» та «падіння» в акторській майстерності. Повірте, ви дізнаєтеся про неї чимало нового…
Юлія Висоцька захоплює й цікавить мене як особистість. До речі, після перегляду однієї з її передач, приємно здивувало те, що вона нарешті почала говорити "просіяти борошно" замість "протрусити". Щоправда, "протвень" поки невикорінний, однак я не втрачаю надії.
Ті ж з вас, хто прочитає інтерв'ю з Висоцькою, дізнається про неї як про актрису, а не як про "кухаря-аматора". Отже, прошу вас!
Розкажіть, звідки ви родом?
Народилася я в козачій родині. У мене дідусь Меліхов, дарма ви посміхаєтеся, це серйозний козачий рід, аж ніяк не вигаданий Шолоховим. Тато в мене був військовиком, тому моя адреса – не будинок і не вулиця. Ми жили в Єревані, у Тбілісі, згодом у Баку. Я сім шкіл перемінила! Поступила в Мінський театральний, почала працювати в Театрі імені Янки Купали. А потім поїхала на «Кінотавр», де в ліфті готелю зустріла Андрія Сергійовича, однак цю історію знають усі…
Що було далі?
Далі був Лондон. Кончаловський знімав «Одиссею», а я вчила мову. Тоді Андрон жорстоко зі мною поводився. Під час перельоту в мене зникла валіза з усіма речами. Він відправив мене саму за покупками. Я мусила купувати речі саме в тих магазинах, адреси яких він мені написав. Не знаючи ані слова англійською, мені потрібно було на вулиці підходити до перехожих і запитувати! Кілька раз автобус завозив мене так далеко, що я вирішила більше не їздити на громадському транспорті й довго потім скрізь ходила пішки. Однак мову швидко вивчила.
У закордонному кіно доводило зніматися?
Я знялася в «Максі» – була така велика голлівудська картина про Гітлера, де я грала декадентку, в якої рот був завжди вимазаний шоколадом. Ще знялася в Агнешки Холланд у рекламі горілки. І це був дуже важкий кінематографічний досвід. Заради цих знімань я відмовилася їхати на грандіозний гірськолижний курорт. Щоб мати гарний вигляд, не їла нічого тиждень, по чотири години на день спортом займалася. Зрештою перепрацювала, змарніла, була опухла. Я мала зображувати наречену, що виходить за дуже старого чоловіка заміж. Побачивши на весіллі молодого офіціанта, вона уявляє, як вони тікають, цілуються, кохаються… Закінчується тим, що всі кричать «гірко», і наречена випиває горілку. Мораль яка, я не знаю, не запитуйте. Але знімали ми майже 24 години. Коли все закінчилося, усе роз'їхалися й забули мене в павільйоні! Добре, що артист, який грав головну роль, забув там куртку, він повернувся й відвіз мене додому.
Народіть. І знайдете сенс життя.
Розкажіть про дітей.
А що розповідати? Діти – це сенс життя. Нещодавно в якійсь передачі Кікабідзе сказав: якщо навіть Толстой не знав, у чому сенс життя, отже, його немає. Гадаю, що Толстой не зміг відповісти на це питання тому, що він ніколи не народжував. Він би зрозумів, що сенс життя в моменті, коли з тебе виходить людина. Тоді відчуваєш себе єдиною із Всесвітом, з Богом. Але не з тим, що з бородою, а з тим, що життя творить.
Щоб знятися в «Будинку дурнів», ви вчилися грати на акордеоні, у божевільні жили два місяці, а на що ви не готові піти заради ролі?
Напевно, не стала б робити пластичні операції. Я багато на що здатна… Але мізинця би не віддала!
Я виросла на булках.
«Їмо вдома» – це ідея Кончаловського?
Я не кухар, але дуже люблю готувати, і люди кажуть, що виходить смачно. Куховарити я почала, коли ми жили в Лос-Анджелесі, і я ходила вагітна Машею. Спочатку куховарила сама. Та коли ми приїхали до Москви, знадобилася допомога. Зі своєю помічницею ми вже третій рік працюємо разом. Я її всьому вчу, вона тепер і на китайській кухні розуміється, і на італійській. Ми її в Італію із собою беремо, і вона вже італійською трошки розмовляє. Може піти на ринок і купити саме ті білі гриби, які треба. І на артишоках розуміється – які римські, а які тосканські. Коли ми з нею вдвох куховаримо, усі сміються. Бо ми так серйозно обговорюємо, скільки хвилин потрібно блюдо витримати, начебто в нас пацієнт на столі лежить! От Кончаловський і запропонував зробити із цього передачу.
Хто вас куховарити вчив?
Я виросла на булках. При тім, що в дитинстві була худою, мене годували борошняним з ранку до вечора. Бабуся вранці мене запитувала: що ти хочеш – вареники, млинці, оладки чи сирники? Вечір закінчувався пирогами. Та й сама я пекла все життя. Певна річ, доводиться постійно читати спеціальну літературу, купувати книжки…
Що не подобається готувати?
Супи. Бо є їх не люблю. Подобаються хіба що протерті й супи-пюре. Я люблю всілякі дивні страви, як гаспаччо, приміром. Такі щодня не готуватимеш. А от борщ я просто ненавиджу. Причому не стільки як страву, а радше як символ. Він мене пригнічує.
Що ви особисто останнім часом навчилися готувати?
Був у мене в Лос-Анджелесі такий момент, коли я цілу ніч пекла паски! І в мене вийшло тільки із четвертого заходу. Я їх пекла до шостої ранку. Замішу тісто, а воно не піднімається! Але недавно знайшла чудовий рецепт, дуже простий, і виходять вони навідліг.
Із зайвою вагою боротися доводиться?
Спортом займаюся щодня, у теніс граю не менше години. Буває, настрою немає, а я все одно ввечері себе на пробіжку витягну, хоча б кілометрів на п'ять. І стежу постійно, скільки їм. Хоча іноді себе панькаю. Наприклад, коли приїжджаю в Париж, я з'їдаю всі круасани, які трапляються на моєму шляху.
«Геніальна яєчня» від Юлії Висоцької.
На будь-якій олії обсмажуєте дрібно порубану цибулину й часник. Додаєте туди промитий шпинат, грамів двісті, він має дати сік і стати м'яким. Знімаєте шкурку в помідорів, кладете їх туди ж, ще жменю оливок. Усе тушкуєте. Солите, пробуєте на смак. Збиваєте яйця з молоком, вливаєте туди ж і накриваєте кришкою. Під саму завісу посипаєте сиром.
Ну а від себе додам, що програму «Їмо вдома» ви можете дивитися щовихідні на каналі СТБ.
Матеріал із сайту http://evka.livejournal.com