Верка Сердючка: «З їжі надаю перевагу наборові алкоголіка»…

Телеканал СТБ

Артиста Андрія Данилка та його персонаж Верку Сердючку глядачі давно вважають одним цілим. Проте це не так. З'ясувалося, що в Андрія його улюблене жіноче ім'я геть не Верка, а улюблена пісня – аж ніяк не «Ха-ра-шо». А чому ж він надає перевагу, ми зараз і дізнаємося. Ми влаштували Андрієві невеличкий допит…

5 улюблених свят.

Новий рік.

Більше подобається переддень Нового року – 31 грудня. Коли 12 година бахнула – уже нецікаво, уже все закінчилося. А до цього, коли чогось чекаєш – отоді є відчуття свята.

8 Березня.

Для мене цього дня починається весна. Не 1 березня й не 21-го, у день весняного рівнодення, а саме на жіноче свято, коли в повітрі – запах мімоз і тюльпанів.

1 Травня.

Завжди асоціювався в мене з іспитами – незабаром сесія, а я нічого не знаю, нічого не читав, легке тремтіння. Взагалі мої улюблені свята – державні. Свій день народження я не дуже люблю – це ж не державне свято.

7 листопада.

Дитячі спогади: вранці треба прокидатися, на вулицях кордони, і ми йдемо кудись із повітряними кульками… Я ніколи не любив сам парад – але мені подобалися збори, відчуття: ми – на парад.

День міліції.

Одним із моїх персонажів був міліціонер. Але це свято я полюбив ще до того, як вийшов на сцену, коли сидів біля телевізора, чекав на урочистий концерт – а до Дня міліції були найкращі концерти – і думав: коли ж нарешті закінчаться балет, скрипки й з'явиться Алла Пугачова!

5 улюблених фільмів

«Сімнадцять миттєвостей весни».

Мені чомусь найбільше подобався Бронєвой – хоча там усі гарні. Така бездоганна робота – режисура, монтаж, озвучування, я сиджу й думаю: як це вони так грають – рівнесенько, чистесенько? Геніально зроблено.

«Місце зустрічі змінити не можна».

Енергетика затягує. Іноді дивишся фільми – і хочеться перемотати, а тут ловиш кожне слово. Я в дитинстві не любив Висоцького як співака – однак він мені подобався як особистість. Завдяки фотографіям, зокрема з Мариною Владі, – може, хто пам'ятає, глухонімі їх тоді в електричках продавали. Особистість напівзаборонена, недоступна – приваблювало.

«Службовий роман».

Мені завжди хотілося бути режисером – манії виходити на сцену не було. Мені й зараз створювати, вигадувати подобається більше, ніж показувати. Я можу навіть і не дивитися цей фільм, просто ходити по квартирі, почути перші акорди Андрія Петрова: «тарататарам-таратарам-таратам…» – і все, у мене вже гарний настрій.

«Дівчата».

Є епізод, коли згоріла яєчня й героїня своїм подругам приносить на ділянку суп у бідоні – а мороз стоїть, ложка прилипає до рота, однак вони так смачно цей суп їдять – і мені теж увесь час супу хочеться, я собі наливаю, сиджу, дивлюся й їм.

«Москва сльозам не вірить».

Коли ти дорослішаєш – починається паніка: було вісімнадцять, тепер тридцять, а незабаром уже… А в цьому фільмі є фраза, котра дає надію: про те, що в сорок життя тільки починається.

5 улюблених страв

Холодник.

Проста їжа, можу сам приготувати. У спекотну погоду добре, і взимку теж можна.

Варена курка.

Без якихось особливих спецій, приправ – просто в бульйоні.

Борщ.

Як же без борщу, справжнього, на м'ясі? Тим паче що немає двох таких людей, які б його готували однаково, – борщ у всіх різний.
Картопля в лушпинні, капустка квашена, огірочки солоні, оселедчик – те, що в народі називається «набір алкоголіка». Необов'язково, звісно, випивати – хоча під таке «оформлення» – чом би й ні?

Фуа-гра.

Мене тільки завжди дивує: у ресторані подають величезну тарілку, а на ній – ця маленька-маленька фуа-гра. От в Ізраїлі є один ресторанчик, його ще Філіп Кіркоров дуже любить, там її роблять у вигляді шашлику, можна об'їстися – порція велика, а коштує копійки.

5 улюблених пісень

«Білі троянди» групи «Ласковий май».

Я почув цю пісню ще в піонертаборі – всі діти зібралися біля магнітофона, просто прилипли до нього й слухали. У мене вона звідтоді асоціюється з дитинством.

«Пісня першокласника» Алли Пугачової.

Коли грала ця пісня, голка програвача зіскакувала, і доводилося ставити на неї сірники, щоб можна було слухати. Це була «улюблена» мелодія нашого собаки – коли він її чув, підходив до програвача й вив – підспівував!

«Хочеш» Земфіри.

Зазвичай я люблю пісні, від яких на душі добре, весело, легко. Від Земфіри на душі погано, але це не просто «погано» та край, а слухаєш – і легшає, бо розумієш: ця пісня збігається з тим, що ти сам переживаєш.

«Жовтий лист» Софії Ротару.

Стара пісня Володимира Івасюка українською мовою. Це той випадок, коли хоч скільки разів слухай – неодмінно сльози з очей. А в куплеті там був речитатив – що на ті часи, коли ця пісня з'явилася, нечувана сміливість.

«Червона рута» Софії Ротару й інших виконавців – її свого часу багато хто співав.

Це одна з пісень, які поєднували велику країну в одне ціле. Як в італійців «Ла шанте мі кантаре», так у нас – «Червона рута», байдуже, зрозумілі всі слова чи ні, її співали всі – і в Києві, і в Москві, і в Латвії, і в Середній Азії.

5 улюблених імен

Миша.

Це ім'я мого тата. Я взагалі люблю прості імена, добрі – Юра, Ваня, – від них стає тепло. Хоча зараз чомусь модно називати дітей по-чудернацьки – чи не Іхтіандром.

Аня.

Мені завжди здавалося чомусь, що з жіночих імен Аня – найвеличніше, для мене воно – на першому місці, а потім решта.
Данилка.

Коли приїжджав у піонерський табір, мені казали: «Прізвище!» Я відповідав: «Данилко». Вони мені знову: «Прізвище!» Чомусь усі думали, що я їм ім'я називаю. Тоді я навіть не знав, що є таке ім'я. І мені здавалося, що прізвище Данилко – це якось неартистично. Я ж хотів бути артистом, а в артиста має бути прізвище на кшталт Михайловський… Однак тепер звик.

Елеонора Венехуеловна.

Колись давно це ім'я я використовував у виступах – була героїня така, з «бабетою» на голові – завідувачка станції. І публіка гадала, що ми задля сміху таке ім'я самі вигадали, – а воно не вигадане, реальне, я одного разу почув його й запам'ятав.

Андрій.

Коли щодо прізвища в мене були сумніви, то ім'я Андрій мені подобалося завжди. Гадаю, воно мені дуже підходить. Коли підріс, цікавився в батьків, які були варіанти імені – виявилося, ніяких. Відразу вирішили – Андрій.

Андрія Данилка в образі епатажної Верки Сердючки (і не тільки) ви зможете побачити в програмі «Весняний жарт з……» у п'ятницю 8 червня о 19:10 на каналі СТБ.

Матеріал із сайту http://www.newsmusic.ru.